
Припутні
Шо, грузим вєщі?
Візуальний блог, у пошуках себе та світу.
Шо, грузим вєщі?
Не передай куті меду!
Свій своєму не ворог.
Випадкове фото, але щось у цьому є.
Він не зрадить, не обмане.
Допоки сонце сяє, поки вода тече.
Надія є.
Куди вітер туди й я.
Діло було у місті Рівне, ми чекали таксі.
Танцювала риба з раком…
Як добре те, що смерті не боюсь я…
Пустотлива дівчина.
Гей була в мене коняка
Та й коняка розбишака
Надія на краще майбутнє
Ми цілий день так сиділи, говорили і курили. Пахли димом і любов’ю, говорили і курили. © А. Кузьменко
Схвалюється працьовитість незалежно від характеристик.
Розбудив тишу.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує! © В. Стус
Тому що треба не всякою фігнею займатися. А жити цікаво, читати книги, бути шпіоном, дресирувати улюблену мавпу і ходити в оперу з гарними дівчатами. Отримувати задоволення! © Л. Подерв’янський
Вона йде вперед, а я рушаю за нею.
Назва роману українських братів-письменників Панаса Мирного та Івана Білика. Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.
Все завантажено.